Ульяненко сам багато пережив і побачив, і тому, як людина справедлива, вважає, що усяк мусить.
прочитала, сподобалось...
головна героїна і справді жорстока дівчинка, як на свій вік, забагато пережила і побачила....
Я знаю множество авторов, пишущих по-русски, которые пишут гораздо лучше и интересней Фоззи. Просто их никто не издает, а Фоззи издали, потому что он засветился в телеящике. Назовем вещи своими именами.
Как выглядит яблоко, пусть он нам не рассказывает, пока что его яблоко серое, плоское и пахнет бумагой, в то время как у настоящего писателя на лист с описанием яблока садятся осы.
Никого позиции ремесла не интересуют, как и стилистика. Вся литература сегодня погрязла в этих понятиях.
"Тепер самі оповідання. Звісно, для того, щоби навчитись писати якісні оповідання, треба написати деяку кількість неякісних. Зазвичай усе відбувається природно – поки людина ще не дозріла, її твори нікого не цікавлять. Потім якесь оповідання друкують у газеті, потім – повість у журналі, а там вже недалеко до роману книжкою."
Мусор это все путь литературного калеки. Согласен писать нужно и много. Стиль прийдет, и "выпишется" и все прочее, проблема сейчас у всех в другом нет ИДЕЙ сегодняшних пискателей читать противно чесно ни одного стоящего произведения за лет 20 не встретил либо описалово либо как нибудь так. Не трогайте людей время рассудит делает и хорошо пусть сам все поймет.
А вот это меня убило
– "Взагалі-то досить важко, коли ти в літературі ще зовсім маленька дитина, нічого не знаєш-не вмієш, конкурувати з досвідченими і дорослими, які життя поклали на олтар, де ти вигулюєш собаку." Кто??? Гдеее???????
маленька дитина )))) зато от души, без рецензий критиков и прочих знатоков как должно выглядеть яблоко. Кто сказал что они правы??? Кому нужен бред служителей алтарей. Это мертвячина которая мешает пробится мыслям.
P/S почитайте "Не хлебом единым" и "Белые одежды" там четко и ясно.
На выдохе – это в смысле, когда в легких уже совсем нет воздуха. А так понятно, кто ж поет на вдохе.
Притом я хочу сказать, что очень люблю группу ТНМК и тексты Фоззи, и критика вся связана с тем, что начинающему писателю это как посвящение.
Ну, смотрите. Вот я писательница. А с какой-то радости запела и записала альбом. Слух у меня, в общем-то, есть, музыкантов взяла отличных, и если бы я не пыталась петь на выдохе, не ленилась шевелить губами, а также не плевала в микрофон, то получилась бы такая себе Милен Фарме. А если бы я еще поставила голос, то вообще могла бы петь в опере.
Но я всех посылаю на фиг и говорю: "Я не певица, и мой альбом – не альбом, поэтому буду петь на выдохе и плевать в микрофон сколько захочу".
Примерно такую же позицию занимает Фоззи. Но что делать критику в этой ситуации? Критик ведь судит с позиции ремесла.
то шо рецензент критиковал эт я понял
но шо конкретно ему не понравилось?
походу такие статьи Остап Бендер продавал исписавшимся журналистам
высер засчитан
Ну, Фоззі-то якраз література, просто він ще не виписався, і якщо усі будуть його хвалити чи мовчати, то й не випишеться.
Незнаю як кому, а мені на всілякі стилі, погляди та напрями писання, натхненно харкати хотілось! Є книжка, і якщо її цікаво читати, а потім щей не один раз згадати, то тут нічого не може стати на перешкоді.
Не Роздобудько з Карпою єдині!!!
Але ж 5000 примірників були надруковані і не продані, це збитки.
Прокуратура запросила, наприклад, інтернет-видання "Фраза", а на суді газети "Блік" з Нацкомморалі я сама була, комісія намагається закрити газету.
Але дійсно народ зацікавився тільки Ульяненко, можете сміятися чи плакати. Бо він відомий письменник, представник культури. І за нього вступилися інші письменники, наприклад, нещодавно по СТБ в новинах - Ліна Костенко. Яворівський написав листа до Нацкомморалі і видавництва. Також з цього приводу висловлювалися іноземні письменники, навіть російський ПЕН-клуб. Про це також неодноразово говорили на радіо "Свобода".
Могло таке бути з-за того, що бомбили якісь інтернетівські ЗМІ чи, перепрошую, симпсонів? Отож.
Хтось здається повідомив, що було продано 5000 примірників? Бідне видавництво!!! Кого запросила прокуратура? ЗМІ? По написаному висновку тої долбаної комісії нікого б не судили! Якщо забороняють - дійсно не до жартів. Де заборона? "Народ зачухався тільки на Ульяненко". Більше ніхто народ не цікавить? Смєшно, дєвочкі! Чим більше недолугого піару, тим більше віриш, що це піар.
Роман визнаний порнографічним. За розповсюдження порнографії - від 3 до 7 років позбавлення волі. Видавництво, звісно, злякалося, а комісія тепер робить вигляд, що вона біла і пухнаста, і видавництво щось не те зробило.
Є ЗМІ, до яких висновок експертної комісії дійшов разом з запрошенням до прокуратури. Постійно щось забороняють, і тим людям не до жартів. Просто народ зачухався тільки на Ульяненко, а так усім було байдуже.
Ну бидло я, бидло. І на небо можна живим. Але чому видавництво прибрало книжку? Аморальна комісія нічого не наказувала, нікуди не скаржилися. Отже теми нема, а є шо? Піар? Смішно. Боротьба? Хрєна. А шо? А я не знаю. І ви не знаєте! А може знаєте? То про шо всі говорять?
Про те, Бульбашкін, що для рівноваги треба й вас назвати бидлом, бо інакше вас заберуть живим на небо.
"Моральна" комісія -- аморальна!
Сам текст -- фігня!
А чи могло видавництво не прибирати книгу?
Звичайно -- їм тя комісія навіть не радила, а вибєндрівалась. Так про що розмова?
Було продано майже 5000 примірників. Звісно, багато хто читав.
Таке враження що всі крім мене це читали :))
Євгенія, у мене во вас з Олесем цікава пропозиція, зайдіть, будь ласка, у свої приватні повідомлення на "сумно".
Улян значно краще Уельбека і Міллера, і коли почне друкуватися на Заході, то і до нас це дійде.
Це з розряду "не читал, но осуждаю". Насправді це було так:
"Пишнотілий бронзовий амур трусив у непевних тінях маленьким пісюном, натягував лука і безтурботно гиготів над смертю".
"Він бачив, як вона вигинається станом, мов велика соковита риба, і краплини срібного поту стікають на зіжмакані простирадла, сині у мельхіорових кімнатних сутінках".
"він тут стояв голий, з обвислими білими, як виваляні у борошні пельмені, боками посеред блискучого паркету, гузном до дзеркала, і мав смішний вигляд, його сідниці тремтіли, навіть коли він не рухався, а хронічний геморой пошпигував у кишці. Це перше, що він почав відчувати. Далі було гірше: він наново відчув запахи шоколаду, начинки і її тілесних соків"
щодо чаю, то це, певно, ще один приступ ментального мазохізму. Бити своїх і бити по своїм,(щоб чужі боялися) для українців звична справа. Звичайно, цікавіше читати Уельбека чи Міллера, ну куди нашим письменникам до них... Наші так не напишуть, це не вставляє... інколи таке кажуть не тому,що справді є змога з чимось порівняти, а просто, тому що "наші". Я б ще багато що сказала на цю тему,але література, на жаль, не мій профіль)), хоча, проблема все та Ж. Можна, для прикладу, не слухати і не любити нашої музики, бо коли ти знайомий з апологетами британського року, для прикладу, то, звичайно, серед наших ти не почуєш ні Гендрікса, ні Блекмора, ні Пейджа, ні теде...(( У нас немає своїх Цеппелінів, Ролінгів, Флойдів. І ніколи не буде, бо може і не треба)) "можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки ..." Особисто я вирішила для себе цю дилему так, що це просто треба любити, а не вмикати свої критичні меломанські інтелектуальні архіви, як у випадку з музикою. ну і, звичайно, робити скидку на те, що наші потребують нашого ж захисту і нашої ж уваги та розуміння. Дуже важко собі уявити, що у якійсь іншій демократичній* країні світу, тій самій Британії, наприклад, стався б подібний прециндент з книжкою, і реакція деяких "співчуваючих" "небайдужих людей" могла б бути такою як у нас:"Забанили, то й гарно"...
Видно долго искал такую типографию, которая наконец запретила бы печатать... Иначе выпущенные в других типографиях экземпляры этой книжки, которая продается несмотря на запрет, не расхватывали бы так...
Ну если уж такой необъективный и тупой этот Костицкий, то давайте и мы, "адекватные творческие единицы", тоже не будем тупыми... Зачем хвататься за все, что не понравилось Костицкому без разбора... Или, если я согласен, что это гавно - так что - я такой же бюрократ как Костицкий?)) Ну кто же будет читать этого Ульяненка с его "засунув палець в анус", повторяющимися 4 раза на 2 страницах... Ну какая же это литература? Никто же не запрещает Уэльбэка с глотанием спермы и "піхвами, що рухаються".. Это же не литература, а текст, созданный в надежде, что моралисты забанят, а революционеры подымут кипиш и создатут автора ..здатый контр-культурный имидж... Это "фіточай "Енергійний", который пьешь и засыпаешь, а все равно пьешь... (Прочитал у кого-то из наших адекватных писателей такое сравнение с такой нашей литературой...) Костицкому повезло, он реально забанил гавно, хотя и не художественным соображениям...
Питайте на смітниках міста Харкова!
Ф топку його
Читати?! – можливо. Згадувати?! – якщо пригадається!
І лише прочитавши її, розуміеш, що марно свійчас згаяв